Мантра -

Летів, летів сто тисяч снів,

Крилатий ангел у вигнання

За те, що вірив не в богів,

А в дивну мантру про кохання

Де в серці неба дві душі,

Сплелись у тантрі до світання

І зорі гострі як ножі,

Почули мантру про кохання

Я-вогонь і вода,

Повітря й земля

Я-сама любов

Я-вогонь і вода,

Повітря й земля

Я-сама любов

І того ж дня стара зоря,

Позаздривши земним бажанням,

Штовхнула вниз двох, що сплелись,

А з ними-мантру про кохання

Я-вогонь і вода,

Повітря й земля

Я-сама любов

Я-вогонь і вода,

Повітря й земля

Я-сама любов

Зірвавсь в безодню, сяйворуш,

Безкрилий ангел у останнє,

Віддавши крила парі душ,

За вічну мантру про кохання

Ми з вогню і води,

Повітря й землі,

Як сама любов

Ми з вогню і води,

Повітря й землі

Як сама любов

Я-вогонь і вода

Повітря й земля

Я-сама любов

Я-вогонь і вода,

Повітря й земля

Я-сама любов

Я-сама любов…