Ряба кобила - Мандри

По селу пройшла уже ряба кобила.

Над селом дивлюся: вже і Сонце сіло…

— Ану йди додому!

— мене кличе мати,

— Будемо вечеряти та спати лягати!

А мені не хочеться лягати спати,

Буду свою любую голубку чекати!

Буду в губи-вишеньки її цілувати…

Світи ж Місяченько, молодий та рогатий нам!

Приспів:

Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай…

Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай…

Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай…

Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай…

Бай-бай…бай-бай…

Над селом вже глупа ніч, шепоче діброва…

Спить на небі біла та велика корова.

Поведу я любую свою на леваду,

На м’якому сіні будем з милою спати.

Вдосвіта розбудять нас півні та зозулі…

Вдосвіта розбудять нас півні та зозулі…

Приспів

Тож по селу пройшла уже ряба кобила.

Над селом дивлюся: вже і Сонце сіло…

— Ану йди додому!

— мене кличе мати,

— Будемо вечеряти та спати лягати!

А мені не хочеться лягати спати,

Буду свою любую голубку чекати!

Буду в губи-вишеньки її цілувати…

Світи ж Місяченько, молодий та рогатий нам!

Приспів