Така зима - Павло Табаков

Ми не прощалися.

«Прощай»,

Ти так сказити й не посміла,

Сніг малював усе набіло,

Така зима…

А я шукав в собі вогню —

На попіл світ перетворити,

І так хотілося курити.

Така зима…

Приспів:

Січень сік — в лице холодним снігом.

Через рік в твоєму серці - крига.

Через рік — Зима!

Зима!

Зима!

Ти вигадала усе сама!

«Не згадуй більше, не питай» — cказати так і не посміла.

Мене накрила снігом білим — твоя зима!

А ти на крилах біло-білих кудись летіла ти, одна.

Моє тремтіло тіло-тіло… Така зима!

Приспів:

Січень сік — в лице холодним снігом.

Через рік в твоєму серці - крига.

Через рік — Зима!

Зима!

Зима!

Ти вигадала усе сама!

Січень сік — в лице холодним снігом.

Через рік в твоєму серці - крига.

Через рік — Зима!

Зима!

Зима!

Ти вигадала усе сама!

(Така зима…)

Ти вигадала усе сама!

(Така зима…)

Ти вигадала усе сама!

(Така зима…)

Така зима…

(Така зима…)

Така зима…

(Така зима…)