Без тебе -

Так прикро знати, що все закінчилось.

Між нами стало непорозуміння.

Я ляпнув дурницю, ти розлютилась —

Твоє незнання, моє невміння…

Не стану зразком смиренної святості -

В голі стіни вбиваю руки.

Я скаженію від твоєї затятості,

Я божеволію від розлуки.

Лягаю пізно, зриваюсь рано,

Ходжу весь день хиткою ходою.

Мені без тебе дуже погано,

Я дуже хочу бути з тобою!

Щодня латаю на серці рану,

Щоночі б’юся в обіймах бою.

Мені без тебе дійсно погано,

Я дійсно хочу бути з тобою!

Десятий раз набираю номер,

Десятий раз відміняю виклик.

Були ми разом, було нам добре,

Та ми своє «добре» псувати звикли.

Хоч нам із тобою вистачить мудрості

Не увійти у проценти смертності,

Та ми страждаємо від власної тупості,

Та ми вмираємо від власної впертості.

Лягаю пізно, зриваюсь рано,

Ходжу весь день хиткою ходою.

Мені без тебе дуже погано,

Я дуже хочу бути з тобою!

Щодня латаю на серці рану,

Щоночі б’юся в обіймах бою.

Мені без тебе дійсно погано,

Я дійсно хочу бути з тобою!

Не подзвоню.

Не підійду.

Стоятиму осторонь, дивитимусь на тебе —

Собі на біль, собі на біду…

А ти й не поглянеш… Ну й не треба!

Лягаю пізно, зриваюсь рано,

Ходжу весь день хиткою ходою.

Мені без тебе дуже погано,

Я дуже хочу бути з тобою!

Щодня латаю на серці рану,

Щоночі б’юся в обіймах бою.

Мені без тебе дійсно погано,

Я дійсно хочу бути з тобою!