The Day Will Come - Drudkh

З румовищ і вогню свій скарб найбільший — правди

Озлобленим богам не відданий на мсту

Від вогнища свого відходячи, забрав ти

З собою і несеш крізь стужу і сльоту

Позаду посвисти, чиїсь охриплі крики

Чужі слова в устах, розчавлені серця

І зловорожий гнів — такий, як твій, великий

Що стрінеться з твоїм, зчепившись, до кінця

Та крізь туман і дим, щораз певніше, ближче

Зривається, встає, — о добре бачиш ти!

-

Під катаклізмом днів: під чорним бойовищем

Високе полум’я єдиної мети

І ждеш страшних ночей, глухих ударів криці

Твердих, як серця стук, — ти їх так довго ждав!

-

Аж простір перетнуть тридзьобі блискавиці

І гнівний рев стихій, і альказари слав